СПЕЦИФІКА МУЗИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ПРОБЛЕМИ ВЕРБАЛЬНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ МУЗИЧНИХ ОБРАЗІВ ЗАСОБАМИ МОВИ
Анотація
У статті розглядається проблема репрезентації музичної інформації засобами мови. Вказується, що вона пов'язана з описом вражень іншої природи, ніж сам описуваний об'єкт – з чуттєвими враженнями, емоційними станами, думками та волевиявленнями. Було відзначено причинно-наслідковий зв'язок між глядацькою картиною світу, яка, з одного боку, завжди індивідуальна і неповторна, а з іншого – культурно і цивілізаційно спільна для членів однієї спільноти, та різницею у сприйнятті акустичних форм звукових хвиль, що, безперечно, має вплив на інтерпретацію музичного струменя. Автор висуває тезу про недостатність мовних засобів, де ми маємо справу з якісно іншим типом коду (концептуально-вербальним), при тому, що це завжди національна мова, та ще й з певними обмеженнями, зумовленими навичками користувача мови.
У статті розглянуто кілька типів дискурсу, зазначено, що через різний тип мовної діяльності в кожному з них є власна мета реалізації процесу вербалізації музичної інформації. Виявлено проблеми, пов'язані з типологізацією та описом музичних вражень – бракує унікальних засобів вираження, виразної лексики, здатної описати музику як явище, що призводить до опису об'єктів, дотичних до музики. Крім того, в описі спостерігається синкретичне злиття питань сенсорних та емоційних станів. Автор дослідження аналізує базові музичні терміни, які стосуються не безпосередньо фізичного звукового явища, а номінують поняття з інформаційного поля музики як виду мистецтва, як культурного досвіду, як сфери емоційно-акустичних переживань. Ці об'єкти (музика як текст, музика як твір, музика як мистецтво) належать до одного когнітивного простору, але мають різний онтологічний, семантичний і прагматичний статус.
Розповідь і роздуми були визначені як основні способи вербальної презентації музичних вражень, тоді як демонстрація була визначена як найбільш адекватна можливість проілюструвати саму музичну послідовність.
Посилання
Азначеева, Е. (2011). Литературно-музыкальные параллели: семиотический аспект, URL: http://www.academia.edu/Литературно-музыкальные_параллели_семиотический_аспект._-_Saarbrücken_2011 [18.04.2022].
Бразговская, Е. Е. (2014). Вербализация музыки как межсемиотический перевод, «Критика и семиотика», 1. URL: http://www.philology.nsc.ru/journals/kis/pdf/CS_20/cs020brazgovskaya.pdf [29.05.2015].
Елина, Е. А. Вербальные интерпретации произведений изобразительного искусства, URL: http://cheloveknauka.com/verbalnye-interpretatsii-proizvedeniy-izobrazitelnogo-iskusstva [02.05.2015].
Левин, Г. Д. Гипостазирование, [в:] Новая философская энциклопедия. URL: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/263/ ГИПОСТАЗИРОВАНИЕ [01.05.2022].
Леонтьев, А.Н. (1977). Деятельность. Сознание. Личность. Москва.
Лещак, О. (2016). Дискурсы реального опыта: homo vitalis – homo economicus – homo politicus. Тернополь.
Лотман, Ю. М. (1998). Структура художественного текста. Об искусстве. Санкт-Петербург. URL: http://www.ruthenia.ru/lotman/papers/sht/4.html [18.04.2022].
Назайкинский, Е. В. О психологии музыкального восприятия, URL: http://nashaucheba.ru/v57771/назайкинский_е._о_психологии_музыкального_восприятия?page=4 [04.05.2022].
Павлова, Е. В. (2010). Язык и музыка: взаимоустремление и взаимоуподобление, «Филологические науки. Литературоведение и фольклористика», № 11 (54). http://moyuniver.net/yazyk-i-muzyka-vzaimoustremlenie-i-vzaimoupodoblenie/ [03.02.2022]
Aznacheyeva, E. Literaturno-muzykalnye paraleli: semioticheskiy aspekt [Literary and musical parallels: semiotic aspect]. URL: http://www.academia.edu/Литературно-музыкальные_параллели_семиотический_аспект]._-_Saarbrücken_2011 [18.04.2022].
Brazgovskaya, E. E. (2014). Verbalizatsiya muzyki kak mezhsemioticheskij perevod. «Kritika i semiotika» [Verbalization of Music as an Intersemiotic Translation, "Criticism and Semiotics”]. URL: http://www.philology.nsc.ru/journals/kis/pdf/CS_20/cs020brazgovskaya.pdf [29.05.2022].
Yelina E. A. Verbalnie interpretatsji proizvedeniy izobrazlitelnogo iskusstva [Verbal interpretations of works of fine art]. URL: http://cheloveknauka.com/verbalnye-interpretatsii-proizvedeniy-izobrazitelnogo-iskusstva [02.05.2022].
Levin, G. D. Gipostazirovanie [Hypostasis], [v:] Novaya filosofskaya entsyklopediya [The New Philosophical Encyclopedia]. URL: http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/263/ ГИПОСТАЗИРОВАНИЕ [01.05.2022].
Leontyev, A. N. (1977.) Deyatelnost’. Soznanie. Lichnost’. Moskva [Activity. Conscience. Personality].
Leszczak, О. (2016). Diskursi realnogo opita: homo vitalis – homo economicus – homo politicus [Discourses of real experience]. Ternopil.
Lotman, Yu. M. (1998) Struktura khudozhestvennogo teksta. Ob iskusstve, Sankt-Peterburg [The structure of a literary text. About art]. URL: http://www.ruthenia.ru/lotman/papers/sht/4.html [18.04.2022]
Nazaykiyskiy, E. V. O psikhologii muzikalnogo vospriyatiya [About the psychology of musical perception]. URL: http://nashaucheba.ru/v57771/назайкинский_е._о_психологии_музыкального_восприятия?page=4 [04.05.2022].
Pavlova, E. V. (2010). Yazik i muzika: vzaimoustriemlenie i vzaimoupodoblenie [Language and music: Mutual determination and mutual assimilation]. «Filologicheskie nauki. Literaturovedenie i folkloristika» [Philological Sciences. Literary studies and folklore studies], No 11 (54). URL: http://moyuniver.net/yazyk-i-muzyka-vzaimoustremlenie-i-vzaimoupodoblenie/ [03.02.2022].
ISSN 
